Журналістика та ЗМІ в умовах війни
Повномасштабна війна в Україні — це особливі виклики у роботі мас-медіа та журналістської спільноти. Йдеться не лише про журналістів, які перебувають на місці найбільш резонансних подій та створюють кадри, які миттєво займають перші шпальти світових ЗМІ.
Навіть у тих місцевостях України, де не відчуваються бойові дії, а виконання професійних обов’язків є менш ризикованим для життя, локальні медіа [3] живуть під тиском нової воєнної реальності: стикаються з проблемами виживання, адаптуються до законодавчих обмежень воєнного стану, вирішують етичні дилеми. Журналістська етика у країні, яка воює, - це крихкий баланс між базовими професійними стандартами та питаннями безпеки військових і цивільних, морального навантаження на читачів, зміцнення довіри місцевого населення до влади, трансформацій у громадянській свідомості як читачів, так і самих медійників. Так, у прикладі нижче міське видання оперативно інформує мешканців про наслідки ракетного обстрілу та перекриття вулиці, імовірно, поряд з місцем удару, однак коментатори обурені цим. Відомості, важливі для обізнаності та комфорту громадян, водночас можуть бути використані ворогом для коригування ударів.
Повномасштабна війна змусила ЗМІ й до перегляду принципів своєї щоденної роботи: в режимі екстрених комунікацій вони, наприклад, зміщують баланс уваги при веденні різних своїх медіа (концентруються на Телеграм-каналі як самостійному медіа, публікують там менше посилань на сайт чи Youtube-канал, брендованих фото та відео), відхиляються від редакційної політики (допускають репости неперевірених новин, сумнівних джерел, пости в іншій стилістиці). На перший план виходить донесення термінових повідомлень до своєї авдиторії, вирішення разом з ними життєво важливих питань, проживання спільних травм на рівні свого рідного міста, села чи регіону.
У свою чергу, "вшиті" чати каналів місцевих ЗМІ являють собою згуртовані читацькі спільноти, обмежені вузькою географією, відзначаються високим рівнем довіри і стають цінним джерелом свідчень про події в регіоні.
У реаліях сьогодення ми вчимося розмежовувати "традиційні" мас-медіа і так звані "нові медіа" в соцмережах.
У цьому датасеті предметом інтересу є й інші явища з цифрового світу: сама платформа Телеграм сьогодні є новим і досить неврегульованим полем для професійної діяльності [7] журналістів. У реаліях сьогодення ми вчимося розмежовувати "традиційні" мас-медіа і так звані "нові медіа" в соцмережах, серед яких особливе місце в інфополі української війни посідають анонімні Телеграм-канали. Все це спонукає нас оновлювати свої уявлення про права та обов’язки мас-медіа, способи регулювання їхньої діяльності, ступінь довіри та етичність поводження з інформацією. Використовуючи Телеграм як необмежений та анонімний канал поширення інформації про війну, ми водночас звинувачуємо платформу у роботі на росіян [8], сумніваємося у доцільності розміщення на ній представництв офіційних структур [9], розмірковуємо, навіщо Телеграм-каналам набувати статусу зареєстрованого ЗМІ [10], якщо ця дія за законом України "Про медіа" [11] для них є добровільною. Ми усвідомлюємо, що на сьогодні медійники та законодавці перебувають в активному процесі вироблення спільної позиції й універсальних рішень щодо місця Телеграму в інфопросторі війни, і фінальні результати цих осмислень в майбутньому можуть докорінно відрізнятися від сьогоднішнього бачення команди Архіву.
Підбір архівних одиниць датасету відбувався за ключовими словами: ЗМІ, медіа, журналісти, воєнкори. Додатковий пошук проводився за ключовими словами: "новини", "пропаганда". Крім того, був здійснений ручний пошук архівних одиниць за назвами, URL та описами у тематичних колекціях: "Міські та регіональні канали і чати", "Офіційні та державні канали / загальноукраїнські медіа", "Пропаганда / фейки", "Окуповані території", "Культура", "Релігія", "Військові / політичні блоги", "Персональні блоги / Воєнні щоденники / Мистецькі рефлексії".
За основу було взято приналежність каналу/чату до професійної сфери медіа, визначена зі слів авторів чи дописувачів каналу/чату. Переважно їхні власники наголошують на цьому в авторських назві, URL, оригінальному описі. Також це може бути висновок з опису архівіста/ки на основі перегляду контенту. Водночас ми не скрізь можемо оцінювати правдивість або етичність цього самопозиціонування.
Значна частина відібраних каналів та чатів асоціюють себе зі ЗМІ, які зареєстровані в Україні. Окрім Телеграм, вони мають і інші канали комунікації, між якими можна відстежити синхронність публікацій, репости. Переважно такі архівні одиниці належать до тематичних колекцій "Міські та регіональні канали і чати", "Офіційні та державні канали / загальноукраїнські медіа" або спеціалізованих тематичних колекцій згідно з тематикою журналістської діяльності.
Канали та чати, які асоціюють себе зі ЗМІ та медійниками інших країн, окрім України, були також долучені до цього датасету. Присутні окремі канали та чати ЗМІ, які діють згідно з російським законодавством на тимчасово окупованих територіях України.
Також у датасет увійшли канали та чати, самопозиціонування яких оцінено як журналістське, навіть якщо не виявлені ознаки їхнього зв’язку з конкретними ЗМІ або організаціями. Такі медіа можуть вживати щодо себе терміни на кшталт: журналіст, воєнкор, інформагентство, газета, часопис, журнал, новини, news, info.
У датасеті представлені канали та чати журналістських організацій, професійних спільнот, які мають офіційний статус (в тому числі канал Національної спілки журналістів України та його "вшитий" чат) або функціонують на рівні користувацьких об’єднань у соцмережах.
Посилання на веб-сайт ЗМІ - важлива ознака для висновків про зв’язок Телеграм-джерела з онлайн-медіа.
Для кожної з архівних одиниць цього датасету окремо зазначено про наявність/відсутність посилань на веб-сайт ЗМІ. Ця інформація важлива для висновків про зв’язок Телеграм-джерела з онлайн-медіа, яке провадить повноцінну та підконтрольну діяльність в Україні. Зазвичай у каналах та чатах, пов’язаних з медіа або профільними організаціями, активне посилання на веб-сайт фігурує в описі або у вигляді посилань на матеріали у постах. Посилання також може бути використано у назві або URL каналу або чату. Подекуди висновки про зв’язок Телеграм-джерела з певним ЗМІ були зроблені завдяки системному брендуванню фото та відео. Всі ці ознаки лише опосередковано вказують на зв’язок даного Телеграм-медіа з тим чи іншим редакційним колективом, це інформація зі слів адміністраторів каналу/чату. Задля більш точних відомостей про такий зв’язок варто проводити перевірку за іншими ознаками (наприклад, чи вказане це Телеграм-джерело як офіційне на інших платформах цього видання). У датасет були включені також блоги та спільноти, які не мають веб-сайту. У разі, якщо автор персонального блогу на момент архівування є працівником конкретного медіа, веб-сайт цього медіа не вказується.
У датасет включено канали та чати з 13 тематичних колекцій. Датасет містить архівні одиниці, з яких 22 віднесено до помірно чутливих даних, 57 — до чутливих. (Детальніше про рівні чутливості — у звіті проекту в розділі Доступ та етичні й правові питання).
Поза межами датасету залишилися канали та чати, які визначають працівників ЗМІ як свою аудиторію або її частину, однак не виявлено ознак того, що медійники є авторами або учасниками спільноти (приклад — освітні ініціативи, прес-служби, аналітика, експерти). Повний їх перелік, наявний в архіві, можна знайти за авдиторним тегом журналісти.
Не були включені канали та чати, які публікують матеріали з різних джерел, у тому числі з посиланням на ЗМІ, за принципом дайджесту, не прослідковується системне цитування одного й того самого мас-медіа (можуть бути позначені ключовим словом ЗМІ).
У датасет не включені такі канали та чати, які фактично мають ознаки ЗМІ та журналістської діяльності, однак у них не виявлено такого позиціонування. Відповідно, їхнє самовизначення варто кваліфікувати як "анонімні Телеграм-канали" або спільноти у соцмережах. Їх слід шукати в архіві додатково за ключовими словами новини, аналітика, пропаганда, авдиторним тегом читачі новин.
При ручному пошуку по тематичних колекціях варто звертати увагу на характерні формулювання у назвах та URL анонімних Телеграм-каналів, наприклад: типовий, реальний, хуйовий, насправді, справжній, рулить, курилка, беседка, болталка.
Також варто звертати увагу на архівні одиниці, де у назвах, URL, оригінальних описах використані формулювання, характерні для традиційних ЗМІ (приклади таких назв: новини, новости, події, газета, вісник, известия, правда, news, live, life, fm, post, info, inform, інформатор, оперативний, тв, tv, 24/7), але при цьому не виявлено більше ознак, щоб говорити про самопозиціонування цього джерела як ЗМІ. Є в архіві й більш оригінальні випадки, наприклад, канал, який сам себе жартівливо називає "хмельницьким ВВС", при цьому не декларуючи свого зв’язку з таким локальним підрозділом даної британської корпорації (малоймовірно, що такий підрозділ насправді існує). Інших ознак самопозиціонування цього каналу як ЗМІ не виявлено, а отже, він не увійшов у датасет.
Варто проводити додатковий пошук для виявлення випадків, коли канали та чати незалежно від їхньої основної тематики інформують свою авдиторію про поточні події за допомогою репостів ЗМІ та новинних Телеграм-каналів. Такий спосіб інформування в тій чи іншій мірі притаманний майже всім архівним одиницям.
Для ілюстрацій використані матеріали з Телеграм-архіву.
Last updated
![Текст публікації у Телеграм-каналі Національної спілки журналістів : 🗞Газету у селищі в прифронтовій зоні на Запоріжжі створюють лише двоє людей [назву населеного пункту анонімізовано], де вже 90 років виходить друком газета [назву анонімізовано], – розташована в тій частині Запорізької області, куди Силам оборони України вдалося не пустити загарбників. Сьогодні це – прифронтова зона, сюди доволі часто «прилітає». Головна редакторка газети [] сподівається зберегти видання, щоб «писати історію». Нині ж газету вона створює у співпраці лише із однією співробітницею – [], котра верстає газету. Решта працівників виїхали в безпечніші місця. Жінкам вдалося зберегти кількість сторінок, хоч і працюють практично на громадських засадах! Більше про цю історію стійкості – у матеріалі пресслужби НСЖУ. ✨Дякуємо вам і таким же газетярам і газетяркам-відчайдухам! Журналісти важливі! Нині вони в прямому сенсі пишуть історію!🇺🇦](https://blog.telegram.lvivcenter.org/~gitbook/image?url=https%3A%2F%2F871759351-files.gitbook.io%2F%7E%2Ffiles%2Fv0%2Fb%2Fgitbook-x-prod.appspot.com%2Fo%2Fspaces%252FkKRaB5TyPw53BLhPADXk%252Fuploads%252FpdlgPMtFu49gi5SZeOQY%252Fmedia_9.png%3Falt%3Dmedia%26token%3Dbc2dc67e-9ead-4953-9c62-bde11a4e6fd9&width=768&dpr=4&quality=100&sign=db0e7d51&sv=1)
